Мобільний 4G LTE WiFi-маршрутизатор Cudy MF4 CAT4

В цьому відео поговоримо про мобільний роутер. Це пристрій, який потрібен у тих випадках, коли інтернети потрібні на якомусь умовному ноутбуці або планшеті без сімки, у місці де вайфай відсутній, а робити роутер зі свого смартфона немає або можливості, або бажання. І все що вам потрібно – це сімка та роутер. Сімку можна будь-яку, а роутер потрібен нормальний. Тому говоримо про Cudy MF4 CAT4, але про все по черзі, поїхали.

Скоріш за все, ви ще не знаєте цього бренду. Але декілька відосів про продукти Cudy у нас вже є – зазирніть в блог. Якщо дуже стисло – нормальний продукт, не більше, не менше.

Роутер виглядає доволі приємно. Так, це на та річ, якою ви будете милуватись, це утилітарний пристрій, але ж набагато краще мати хоч якийсь дизайн, ніж просто прямокутну коробку. Закруглені кути, мінімум логотипів та написів. Одразу три текстури – глянець, матова поверхня та сітчастий патерн. Як на мене, глянець на такій речі – вкрай непрактично, але красиво, як не крути. Всього дві кнопки – живлення та WPS, і все. Пластик стосовно тактильних відчуттів я б не назвав дорогим, але й дешевим він теж не відчувається.

Для того, щоб встановити акумулятор, потрібно зняти задню кришку – знімається вона легко, треба просто посунути її у бік. Під кришкою у нас розписані дефолтні назва мережі та пароль до неї. А біля слота для сімки ця інфа продубльована, плюс є айпішник для налаштування та адмінські логін та пароль. Ви здивуєтесь, але це admin та admin. Ніколи такого не було…

До речі – сімка. Вона має бути формату nano, тобто найменша. Встромляємо, встановлюємо зверху акум. Він має ємність у 2000 маг та по заявах виробника тримається до 7 годин. Це звісно ж в ідеальних умовах, насправді буде трохи менше.

Вмикаємо, чекаємо десь хвилину та починаємо налаштовувати. Під’єднуємось до мережі. Вводимо записаний айпішник та логіни паролі та потрапляємо до вебінтерфейсу. Дивно, але він розрахований під десктоп, тобто горизонтальну орієнтацію, адаптації під мобільну версію немає. Але це не катастрофа. На домашній сторінці видно всю інфу, яка вам потрібна – статус мережі, оператора, айпішки тощо. У вкладці WIZARD – швидке налаштування, і проклацавши три кроки мені потрібен був тільки третій, тобто змінення назви мережі та пароля. Все й так працювало. Водимо бажаний SSID – назву мережі – та пасс, і погоджуємось. Пристрій перезавантажиться, і все що вам залишиться зробити – це почекати, а потім приєднатись вже до своєї мережі.

Якщо ще цікаво по налаштуванню та інтерфейсу – ок. У вас є фільтр по мак-адресам, є WPS, є повноцінні налаштування wifi з можливістю сховати мережу та змінити шифрування, є фаєровл та демілітаризована зона ну і купа системних налаштувань самого пристрою. 

Виробник обіцяє швидкість до 150 мб/с, бо це стандарт WiFi 4. І єдина частота, що вам доступна – це 2.4 ГГц. І наче це погано, але згадаймо, що скоріш за все ви цим роутером користуватись будете не в багатоповерхівці, де частота 2.4 ГГц має купу перешкод. Навпаки, десь там, де перешкод або зовсім не буде, або майже не буде, тому це нормально.

Повернемось до швидкості. Тут повноцінний тест неможливий, бо швидкість буде змінюватись залежно від того, наскільки ви далеко від вишки, наскільки вона навантажена, чи це пряма видимість, чи ви в полі, чи в підвалі, і взагалі від того, який у вас оператор – багато змінних факторів. Тому робимо адаптивний тест. І він доволі простий – фактично перевіримо, що вийшло. Результат в будинку за містом, в області, в приватному секторі – 22.64 Mbps/42.07 Mbps. Чи це вражаючий результат? Зовсім ні. Чи його вистачить пересічній людині для якихось робочих задач? Більше, ніж так.

Що залишається додати? Максимум роутер підтримує до 10 під’єднаних одночасно пристроїв.

По висновках – це доволі симпатичний девайс, з адекватним цінником, з потужним набором налаштувань та стабільним під'єднанням. Хоча це у випадку з сімкартою Lifecell, як буде з іншими у вашому конкретному випадку та у вашій місцевості – треба перевіряти окремо. Проте загалом пристрій доволі компактний та дієвий.